Home   Методична сторінка   Методичні рекомендації навчання творчих розповідей.

Методичні рекомендації навчання творчих розповідей.

Нижче подані методичні рекомендації щодо використання РТУ-ТРВЗ педагогічних
технологій для розвитку творчого мислення і художнього мовлення дітей в процесі
складання розповіді за картиною за інноваційною РТУ- ТРВЗ педагогічною технологією
І.Мурашковської
Загальні вимоги до організації роботи з картиною
Роботу з навчання дітей творчого розповідання за картиною рекомендується проводити з
молодшої групи.
При доборі сюжету необхідно враховувати кількість зображених об’єктів: чим менше діти
тим менше об’єктів повинно бути зображено на картині.
Після першої гри картина повинна залишатися в групі, на весь час занять з нею (2-3
тижні) і постійно знаходитись в полі зору дітей.
Ігри можуть проводитися з підгрупою чи індивідуально. При цьому не обов’язково, щоб
всі діти групи пройшли через кожну гру з даною картиною.
Кожний етап роботи розглядаємо як локальний. Результат етапу: розповідь дитини з
використанням конкретного мислительного прийому.
Підсумковим можна вважати розгорнуту розповідь дитини з самостійно вибраної, логічно
вбудованої системи засвоєних прийомів.
Етапи роботи за картиною
Визначення складу картини.
Виявити якнайбільше об’єктів на картині і їх структурування.
Вправляти дітей в умінні виділяти окремі предмети, зображені на картині і давати їм
відповідні назви.
Учити дітей проводити заміну виділених об’єктів схемами і активізувати словниковий
запас
Вчити дітей класифікувати об’єкти на картині і активізувати словник узагальнюючими
поняттями.
Встановлювати взаємозалежність між об’єктами та різними параметрами.
Встановлення емоційно-духовних зв’язків і взаємодій між зображеними об’єктами на
рівні «добре-погано», розвиток зв’язного мовлення, вправляння у використанні речень із
складнопідрядним зв’язком.
Вчити дітей пояснювати взаємодії між об’єктами на рівні фізичних зв’язків, підвести до
висновку, що все на картині взаємопов’язане, вправляти в умінні міркувати, зберігати
структуру розмірковування.
Вчити дітей орієнтуватися у двохвимірному і трьохвимірному просторі, відповідати
розгорнутими реченнями на питання про місцезнаходження об’єкта.
Вчити дітей «входженню» в зображене на картині і описувати через різні органи чуття.
Вчити уявляти можливі звуки, передавати свої уявлення в закінченій розповіді. Спонукати
до фантазії на основі побудови передбачуваних діалогів між живими і неживими
об’єктами за сюжетом картини.
Вчити уявляти можливі запахи і передавати свої уявлення в закінченій розповіді.
Фантазувати на основі передбачуваних сприймань запахів. Позначення їх словами.
Вчити дітей уявляти можливі відчуття від передбачуваного доторкання з різними
об’єктами і передавати їх специфічні ознаки. Позначити словами ці ознаки і складати
закінчену розповідь.
Збагачувати словник дітей образними висловами.
Вправляти дітей в порівнянні об’єктів за кольором і вчити знаходити яскраво виражене
кольорове вирішення в будь-яких знайомих дітям об’єктах.
Вправляти дітей в порівнянні предметів за формою і вити знаходити виділену форму в
предметах оточуючого світу.

Вчити дітей порівнювати предмети за матеріалом в предметах оточуючого світу.
Запропонувати дітям перетворитися в кого-небудь або в що-небудь(цілий об’єкт чи його
частину, наприклад: цуценя або його язичок).
Відібрати специфічну характеристику. Наприклад: цуценя безтурботне, а язичок хворий.
Запропонувати дітям з точки зору вибраного об’єкта описати картину.
Перерахування об’єктів на картині.
Моделювання об’єктів.
Групування за будь-якою ознакою.
Узагальнення перерахованих об’єктів
Виділення двох об’єктів на картині.
Встановлення і доведення зв’язків між ними
Об’єднання названих об’єктів стрілочками.
Вибір найбільш суттєвих зв’язків, виходячи із змісту картини.
Сприйняття картини шляхом ігрового прийому «входження в картину»
Вибір аналізатора, який допомагає «мандрувати» картиною.
Складання мовленнєвої замальовки на основі отриманих відчуттів.
Попередньо уточнити знання дітей про можливості кожного аналізатора
У мовленнєвих замальовках дітей слід спонукати до передачі власного ставлення до
об’єкта, що описується, використовуючи фрази «коли я торкаюся руками…»
Розповідь-опис має включати весь комплект можливих відчуттів, отриманих за
допомогою всіх аналізаторів.
Мовленнєві замальовки складаються як від імені дитини(гостя картини), так і від одного із
персонажів картини.
Спонукати дітей до використання у мові слів і висловів, які передають різні відчуття.
Складати розповіді, використовуючи монолог і діалог.
Підбір прислів’їв і приказок.
Розглядання змісту картини через призму одного з вибраних прислів’їв.
Пояснення причини чому саме цим прислів’ям варто називати картину.Вибрати об’єкт,
визначити його теперішній час.
Вибір об’єкта на картині
Вибір моделі загадки
Підбір характеристик і порівняння з іншими об’єктами.
Вибір найбільш вдалих порівнянь
Поєднання порівнянь в єдиний текст загадки з допомогою мовленнєвих зворотів: «як»,
«але не».
Виразне читання загадки.
Визначити минуле (майбутнє).
Скласти розповідь – фантазію про минуле (майбутнє) об’єкта.
Назвати розповідь.
Вибрати об’єкт і описати його місце знаходження на площині.
Об’єкт описати з точки зору розташування інших об’єктів відносного нього.
Вибрати об’єкт, зображений на картині
Запросити одного із чарівників
Перетворити об’єкт
Скласти фантастичну розповідь(казку)
Придумати назву розповіді.
Збільшення-Зменшення (проводиться фантастичне перетворення)
Чарівник Ділення-Об’єднання (Об’єкт ділиться на частини, змішується за структурою,
об’єднується частинками з іншими об’єктами)
Чарівник Оживлення-Скам’яніння ( об’єкт стає надто рухливим або нерухомим)
Чарівник Можувсе-Можутільки )обмежуються або розширюються окремі властивості
об’єкта)

Змісту картини.
Будь який Чарівник Часу (Прискорення-Сповільнення, Зворотного Часу, Переплутування
Часу, Зупинки Часу, Машина Часу, Дзеркало Часу)
Вибрати об’єкт, визначити його властивості, місце існування і дії.
Підібрати слова, що між собою римуються
Створити римований текст за алгоритмом
Встановлення взаємозв’язку між об’єктами.
Опис картини з точки зору сприйняття зображеного аналізаторами.
Складання образних характеристик об’єктів.
Створення розповідей – фантазій з використання прийому переміщення об’єкта в часі.
1.Учити дітей уявляти вибраний на картині об’єкт з точки зору його минулого і
майбутнього і придумувати розповідь, використовуючи словесні звороти, що
характеризують часові відрізки (до того як…..,після того як…,вранці…,потім…,вночі….,
взимку…).
Складання розповідей від імені будь-якого героя.
Вчити дітей вживатися в образ і складати зв’язну розповідь від першої особи:
Алгоритм звужування поля пошукузадуманого об’єкта.
Загаданий об’єкт відноситься:
Рукотворний світ
Природній світ
1.функція об’єкта
2.належність до групи
3.матеріал
4.форма
5.розмір
6.колір
7наявність частин
8місце розташування
Жива природа
1.мікроби
2.рослини
3.гриби:отруйні, їстівні

4.тварини: хробаки, комахи, раки, краби, креветки, плазуни, черепахи, крокодили, змії,
ящірки.
5.риби: морські, річкові
6.земноводні: жаби
7.птахи: свійські, дикі
8.звірі:свійські, дикі
9.людина
Нежива природа
1.тверда
2.газоподібна
3.рідка

Алгоритм мислитель них дій для визначення складу картини
Рекомендації
1.Послідовність виділення об’єктів довільна
2. Обов'язковою умовою моделювання є позначення вертикалей «земля-небо», «підлога-
стеля».
3. Необхідна позитивна реакція на будь-які відповіді дітей. Діти мають право на помилку.
4. На основі складної моделі картини, діти називають всі об’єкти, починаючи з головних.
5.Попередньо складається тематичний словник.
6. Групу чи клас об’єктів називають словом, але не схематизують.

Алгоритм мислитель них дій при встановленні взаємозв’язків між об’єктами на картині.
Рекомендації:
1.Вибрати пару об’єктів; пояснити суть взаємодії; зробити висновок.
2. Об’єкти поєднуються довільно, за бажаннями дітей

3. Педагогом приймаються будь які пояснення дітей.
4.Підсумком етапу є складання розповіді-роздуму.
Опис на основі можливого сприйняття об’єктів різними органами чуттів.
Рекомендації:
Алгоритм мислитель них дій при описуванні змісту картини.
Рекомендації:
Необхідна систематична робота по запам’ятовуванню і поясненню дітьми змісту
прислів’їв та приказок
Алгоритм мислитель них дій при складанні загадок.
Послідовність складання загадки
1.Вибирається об’єкт, що зображений на картинці, і заповнюється таблиця
ЯКИЙ?
ЩО ТАКЕ?

2.Вибирається об’єкт. Позначаються межі дій.
ЩО РОБИТЬ?
ЩО РОБИТЬ ТЕЖ?

3.Вибирається об’єкт і заповнюється таблиця «Частини»
ЯКА ЧАСТИНА?
У ЯКОГО ОБ’ЄКТА Є ТАКА Ж ЧАСТИНА?

4.У об’єкта вибирається частина, Визначається їх кількістю за допомогою таблиці:
ЧАСТИНА
СКІЛЬКИ?
У КОГО АБО У ЧОГО СКІЛЬКИ Ж ТАКИХ ЧАСТИН?

Алгоритм мислитель них дій перетворення об’єктів у часі
Рекомендації:
В розповіді слід використовувати словесні звороти, які характеризують часові відрізки
(було0буде, ранок-вечір, раніше-пізніше, весна-осінь, до того-після того)

Алгоритм мислитель них дій складання описової розповіді за місцем знаходження об’єкта
на картині.
Рекомендації:
Запитання має бути поставлене так, щоб відповідь була «Так – Ні».
Алгоритм мислительних дій при складанні розповідей-фантазій.

Чарівники
Алгоритм складання римованих текстів за мотивами
– «складні картини». Вихователь вибирає до будь-якої частини мови 5 пар картинок,
назви яких римуються, і доводить до 20-25 пар.
– Діти добирають риму до будь-якої частини мови, яку називає вихователь
– На запропоновані словосполучення, діти добирають римовані «Жив – був хтось, і
схожий був на нього щось…»
Складання лимериків
Жив собі об’єкт
Який?
Що робив?
З ким спілкувався?
Висновок
Придумати назву вірша
Виразно прочитати текст

 

Comments are closed.